20 червня на острові Хортиця в Запоріжжі встановили пам’ятник В’ячеславу Зайцеву — історику, ветерану оборони Донецького аеропорту та командиру розвідвзводу ЗСУ, який загинув у бою під Бахмутом 5 жовтня 2022 року. Монумент розміщено поблизу історико-культурного комплексу “Запорозька Січ” — у місці, де він працював і яке глибоко любив.
Ініціаторами створення пам’ятного знака стали працівники Національного заповідника “Хортиця”, а реалізувати ідею вдалося завдяки внескам небайдужих громадян. Автори обрали символічний вигляд монумента — це кам’яна брила з мечем усередині, що відсилає до легенд про лицарів круглого столу. Табличка виготовлена з латунного снаряда — відсилання до військового минулого Зайцева.
“Меч — копія артефакта, знайденого на Хортиці у 2011 році. Його пов’язують з князем Святославом. Це нагадування про головне у житті Славка — історію, археологію, Запорозьку спадщину. Він був істориком, але й справжнім воїном”, — розповів Сергій Дударенко, завідувач науково-просвітницького відділу заповідника.
На відкриття прийшли колеги, побратими й друзі В’ячеслава Зайцева. Один з них — Сергій Дідик — згадує, що Зайцев завжди діяв першим, не ховався за спинами, мав активну громадянську позицію ще з часів Майдану і був для багатьох прикладом.
“Завдяки йому я теж став до лав оборони. Він був людиною, яка справді хотіла змінити країну. І ми маємо не просто пам’ятати, а діяти — як він”, — сказав Дідик.
Ким був В’ячеслав Зайцев
Народився у селі Іванівці Василівського району Запорізької області. Закінчив історичний факультет Запорізького національного університету, працював у Національному заповіднику “Хортиця”. У 2014 році захищав Донецький аеропорт у складі 79-ї десантно-штурмової бригади, згодом став депутатом Запорізької міськради від партії “Європейська солідарність”.
Після повномасштабного вторгнення Росії знову став до зброї — служив у 58-му окремому спеціальному батальйоні ЗСУ, командував розвідувальним відділенням. У жовтні 2022 року загинув під Бахмутом. Йому було 42 роки. У Зайцева залишилися дружина та маленька донька.
Посмертно йому присвоїли звання “Почесний громадянин Запоріжжя” та перейменували вулицю Лермонтова на його честь. Сьогодні його ім’я увічнено також у граніті — серед історичних просторів, за які він жив і боровся.
