28 червня Україна відзначає День Конституції — державне свято, що щороку нагадує про один із ключових етапів становлення української державності. У 2025 році виповнилося 29 років із дня ухвалення Основного Закону, який закріпив суверенітет, цілісність і демократичні принципи нової країни.
Це єдине державне свято, яке прямо згадується в самій Конституції. І хоча Незалежність було проголошено ще у 1991 році, шлях до власного закону тривав шість років і супроводжувався політичними конфліктами, багатьма редакціями та безпрецедентним парламентським засіданням.
Документ, що став основою всіх інших законів, закріпив політичну систему, права громадян і визначив структуру влади. Його прийняття стало символом остаточного розриву з радянським минулим.
Конституційний марафон: шість років і п’ятнадцять проєктів
Попри те, що незалежність України було затверджено ще в 1991 році, ухвалення Конституції затягнулося. Як пояснює Ірина Кривко, заступниця декана історичного факультету ЗНУ, основна причина — глибокі розбіжності в баченні майбутнього держави.
Протягом шести років тривала робота над численними редакціями. Усього було подано близько 15 варіантів проєкту. Найгостріші дискусії точилися навколо питань державної мови, статусу символіки, розподілу повноважень між гілками влади та майнової приватизації.
Нічне засідання Верховної Ради: як це було
Кульмінацією цього процесу стало безперервне парламентське засідання, яке тривало майже добу. Ухвалили Конституцію 28 червня 1996 року о 9:20 ранку. Це засідання стало найдовшим в історії українського парламенту.
Попри політичну напругу та численні суперечки, парламентарі змогли знайти компроміс. У результаті був затверджений текст, що поєднував європейські принципи демократії з реаліями тогочасної України.
Історичні витоки: не з нуля
Сучасна Конституція не виникла на порожньому місці. Її історичними “попередниками” вважають кілька документів, які в різні періоди формували уявлення про права і свободи в Україні. Зокрема, це Конституція Пилипа Орлика 1710 року, яка вважається однією з перших у Європі, а також універсали Центральної Ради часів УНР.
Попри те, що ці документи мали обмежений юридичний вплив, вони залишили по собі спадок правової традиції, до якого звертались і у 1990-х роках.
Сьогодні Конституція України залишається символом державності, водночас залишаючись об’єктом постійної дискусії, судових тлумачень і політичних змін. Проте її ухвалення 28 червня 1996 року стало одним з ключових актів у новітній історії України.
