Бісквіт, повітряний білковий крем та шар хрумкого безе – саме цей торт вже понад пів століття залишається гастрономічною візитівкою Запоріжжя. Колись його знали під назвами “Білосніжка”, “Хортичанка” чи “Іній”, і сьогодні він не втрачає популярності, навіть попри те, що оригінальний рецепт досі залишається таємницею.
Секрети солодкого хіта намагалися відтворити чимало місцевих кондитерів. Їхні власні інтерпретації “Інію” вже мають цілу армію шанувальників не тільки в Запоріжжі, а й далеко за його межами.
Як народилася легенда: від “Білосніжки” до “Інію”
Перший варіант торта з’явився у 1970-х роках під романтичною назвою “Білосніжка”. Поступово рецептуру змінювали – з’явилася “Хортичанка”, а згодом “Іній”. Чому саме так назвали торт, нині вже складно сказати, адже офіційних документів не збереглося, розповідає су-шеф Данііл Хмильов.
Відомо лише, що в рецептурі “Хортичанки” до ніжного бісквіту та білкового крему додавали арахіс. А ось “Іній” вирізнявся ще більшою кількістю крему, просоченими бісквітами з ноткою коньяку і хрусткою посипкою зверху. Ймовірно, саме завдяки легкості та незвичному поєднанню смаків цей торт одразу завоював серця містян.
Кондитерська пам’ять: особисті історії та нові експерименти
Запорізька майстриня Людмила Прудик вперше спробувала “Іній” ще студенткою, у 1986 році. З тих пір цей смак асоціюється у неї з молодістю, теплими вечорами й приємними несподіванками:
“Це була новинка для кондитерського світу того часу. Торт відрізнявся своєю легкістю, вологістю та навіть виглядом. Коли не було оригінального рецепта, я спробувала приготувати його вдома – і цей десерт став головним на наших сімейних святах”.
Згодом у своїй власній кондитерській Людмила вирішила відновити “Хортичанку” з кращими рисами легендарного торта. Тепер цей десерт користується великою популярністю: його замовляють як подарунок для друзів з інших міст, передають на свята військовим, і навіть фотографують біля передової.
Різниця між “Інієм” та “Хортичанкою”
Попри схожість, між цими тортами є помітні відмінності:
- «Хортичанка» – більш сухий, з високим шаром безе, невеликою кількістю крему і додаванням арахісу або волоського горіха.
- «Іній» – багатий кремом, має добре просочені бісквіти з коньячним сиропом, хрустку бісквітну посипку зверху і легкий прошарок безе.
Обидва торти стали солодким символом міста, але саме “Іній” нині залишається у фаворитах запоріжців і гостей регіону.
Нові рецепти і сучасні смаки
Не лише Людмила, а й інші місцеві кондитери не припиняють шукати власний ідеальний варіант десерту. Так, у кав’ярні Мар’ї Ткаченко “Іній” готують із додаванням волоського горіха, а бісквіти роблять особливо тонкими, щоб створити баланс між класичним рецептом та авторським підходом. В результаті – десерт залишається у топі продажів і стає улюбленцем багатьох відвідувачів.
Навіть якщо справжній рецепт “Інію” втратився у вирі часу, запоріжці впевнені: поки місто пам’ятає смак дитинства, його солодка історія триває. А кожен шматочок улюбленого торта повертає у ті самі теплі моменти, які хочеться розділити з рідними, друзями і захисниками України.
