На початку жовтня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14093, який пропонує замінити копійки на шаги. Автори ініціативи наголошують, що така зміна не лише поверне історичну українську назву монети, а й стане логічним завершенням грошової реформи, розпочатої ще у 1996 році. Про історію появи шагів та їхню роль у процесі деколонізації розповів запорізький історик Володимир Лініков.
За словами історика, перші шаги з’явилися на українських землях у XVII столітті як народна назва польської монети:
“Друга половина XVII століття — це період активного обігу шагів, але не у вигляді окремої монети. Це була українізована назва польського тригрошовика. На лівому березі Дніпра ніхто не казав «тригрошовик» — усі казали «шаг». Тобто назву придумали самі люди, без будь-яких офіційних указів чи законів”.
Лініков пояснив, що слово “шаг” має глибоке слов’янське коріння і походить від стародавнього слова “сяг” — тобто “крок”. Від нього утворене й сучасне “досягнути”. У побуті цей термін також використовували для лічби грошей: наприклад, казали “шість шагів”, маючи на увазі шість копійок.
Існує й інша історична версія походження назви. За нею, “шаг” прийшов від польської монети шеляг, яка оберталася на обох берегах Дніпра і походила від західноєвропейського шилінга. “Обидві теорії мають право на існування”, — зазначив історик.
Після перемоги у Полтавській битві Петро I намагався повністю вивести шаги з обігу, але в народній пам’яті ця назва залишилася. Як приклад, Лініков згадав, що навіть у “Енеїді” Івана Котляревського головний герой розраховується саме шагами. Тобто ця назва стала своєрідним символом — українізованою версією іноземних грошей, які ходили на території України.
Під час існування Української Народної Республіки шаги знову повернулися, але у вигляді паперових марок, які використовували як розмінну валюту:
“Шаг тоді не карбувався, бо ситуація була складною. Тому зробили паперові маркоподібні гроші, які функціонували нарівні з гривнею та карбованцем. Це були своєрідні замінники монет”, — пояснив Лініков.
Коли більшовики захопили владу, українські гроші, зокрема й шаги, з обігу вилучили. Однак еміграція зберегла пам’ять про них, випускаючи подібні пам’ятні марки за кордоном — не як засіб розрахунку, а як символ національної ідентичності.
Уже під час грошової реформи 1996 року, коли Україна ввела гривню, назву “копійка” вирішили залишити. Та, як зауважує історик, саме вона є колоніальною спадщиною:
“Якщо подивитися, де ще використовують копійку, це Росія, Білорусь і невизнане Придністров’я. Тобто там, де є російський вплив — там копійка. Для України природніше повернути власну історичну назву — шаг”.
Згідно з законопроєктом, перейменування копійок у шаги може відбутися у 2026 році — до 30-річчя введення гривні. Очікується, що старі й нові монети певний час перебуватимуть в обігу паралельно, щоб перехід був поступовим.
