Уряд ухвалив низку рішень щодо перегляду державних видатків на 2025 рік, змінивши структуру фінансування окремих міністерств та інвестпроєктів без збільшення загального обсягу бюджету.
Про перерозподіл коштів повідомив представник уряду у парламенті Тарас Мельничук. За його словами, Міністерство юстиції перерахує частину фінансування між власними програмами, а низка інших відомств також змінить пропорції між споживчими та розвитковими видатками.
Зміни у Мін’юсті: архіви замість електронного контролю
Уряд ухвалив рішення зменшити фінансування розвитку за програмою реалізації проєкту “Електронний засіб контролю і нагляду” на 27 млн грн. Ту ж суму спрямовано на іншу програму – забезпечення діяльності архівних установ та страхового фонду документації.
Також затверджено порядок використання коштів на масштабний інвестиційний проєкт щодо реконструкції комплексу споруд центральних державних архівів у Солом’янському районі Києва. Він передбачає будівництво нових корпусів, трансформаторної підстанції, а також підземного сховища з читальною залою.
Коригування фінансування регулятора фондового ринку
Перерозподіл коштів торкнувся і Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. У межах програми “Керівництво та управління у сфері фондового ринку” уряд зменшив споживчі видатки на 798,4 тис. грн, натомість збільшивши розвиткові на відповідну суму.
Перегляд видатків Мінекономіки
Міністерство економіки також змінить структуру фінансування за програмою управління у сфері економіки. Споживчі видатки скорочено на 2 млн 660 тис. грн, а ці кошти направлено на розвиткову складову.
“Перерозподіл здійснено шляхом зменшення обсягу видатків споживання та встановлення на зазначену суму видатків розвитку”, – уточнив Мельничук.
На тлі змін у бюджетних програмах актуальною залишається загальна динаміка держфінансів. За перші десять місяців 2025 року надходження до загального фонду вже перевищили трильйон гривень, а видатки за цей самий період сягнули 3,16 трлн грн. Водночас Рахункова палата попереджає про ризики недовиконання окремих доходних статей та відсутність середньострокових стратегій управління боргом.
