Колишній рієлтор із Нью-Йорка Стів Віткофф вирішив застосувати методи торгівлі нерухомістю для врегулювання міжнародного конфлікту. Проте професори і політики ставлять під сумнів його підхід, наголошуючи на відсутності дипломатичного досвіду.
Ігор Айзенберг, професор Мангеттенського університету, підкреслив в ефірі Еспресо, що торгівля нерухомістю та дипломатичні переговори – це абсолютно різні сфери. “Для перемовин потрібен дипломатичний досвід, освіта, розуміння. А досвід продавця та покупця нерухомості в Нью-Йорку цьому ніяк не сприяє,” – зазначив він.
Айзенберг також навів приклад з The New York Times, де підкреслюється: у торгівлі нерухомістю обидві сторони шукають вигоду і, як правило, її знаходять. У війні ж картина зовсім інша – існує переможець і переможений. “Обидві сторони не можуть виграти,” – додав професор.
За словами Айзенберга, Віткофф прагне, щоб обидві сторони конфлікту залишилися у виграші. “Це, напевно, перший випадок в історії, коли хтось намагається досягти миру таким способом,” – підкреслив експерт.
Він наголосив на ключовій відмінності між бізнесом та війною:
- у бізнесі обидві сторони шукають взаємну вигоду;
- у війні є агресор і жертва агресії;
- спроби прирівняти конфлікт до угоди з нерухомості не враховують цих нюансів.
Політик Олег Рибачук звернув увагу на інший аспект міжнародних відносин: Росія, за його словами, майстерно використовує патологічну жадібність Дональда Трампа, намагаючись перетворити заморожені активи на інструмент двосторонніх ділових домовленостей між США та РФ.
Таким чином, ідея Віткоффа виглядає новаторською, але спірною. Експерти радять, що справжнє врегулювання конфліктів потребує глибокого розуміння дипломатії та міжнародного права, а не навичок продажу квартир у Нью-Йорку.
