Україна сформулювала власну позицію щодо майбутнього Запорізької атомної електростанції, вписавши її до ширшого плану завершення війни. Президент Володимир Зеленський визнає, що саме це питання лишається одним із найважчих у перемовинах із партнерами.
Йдеться про те, хто і як контролюватиме станцію після завершення бойових дій. За словами президента, Сполучені Штати пропонують модель спільного управління трьома сторонами. Україна ж наполягає: будь-який формат із росіянами є неприйнятним.
«На сьогодні виглядає це так. США пропонують 33% на 33% на 33%, і американці — головний менеджер цього спільного підприємства. Зрозуміло, що для України це звучить невдало. Як можна мати спільну комерцію з росіянами після усього?» — наголосив Зеленський.
Київ пропонує інший варіант. ЗАЕС має працювати як спільне підприємство лише України та США. Половина виробленої електроенергії залишається Україні, щодо другої половини рішення ухвалюватимуть американські партнери.
«Ми вважаємо, що це наша станція, наші люди там будуть працювати, і ми з американцями розуміємо, як побудувати спільне управління», — пояснив президент.
Окремий компонент цього бачення пов’язаний із відновленням зруйнованої Каховської дамби, без якої неможливе стабільне функціонування об’єкта. Зеленський підкреслює: проєкт дорогий і складний, але критично необхідний.
«Щоб її побудувати, треба близько 2 мільярдів євро. Я вірю, що американці зможуть швидко побудувати дамбу, за рахунок якої буде вода. Вода потрібна і для станції», — зазначив він.
Президент також наголосив, що станція, Енергодар і район Каховської ГЕС мають бути демілітаризовані. Лише в такому разі можна говорити про безпеку і довгострокову експлуатацію.
«Зараз там — російські війська і війна, немає необхідної безпеки», — сказав Зеленський.
За його словами, обговорення ЗАЕС стало одним із найтриваліших на перемовинах. Переговорні групи витратили понад 15 годин лише на цей блок, адже Росія, як і раніше, розглядає станцію як інструмент політичного та гуманітарного тиску.
Окупація станції і роль МАГАТЕ
Запорізька АЕС перебуває під контролем російських військ із березня 2022 року. Об’єкт формально підпорядковують «Росатому», але його й далі обслуговує український персонал, який діє під тиском окупантів.
На територію станції заводилася важка техніка, що суперечить міжнародним нормам ядерної безпеки. З осені 2022 року на ЗАЕС постійно працюють експерти МАГАТЕ, які регулярно змінюються ротаціями та фіксують ризики.
Після підриву Каховської ГЕС усі енергоблоки станції переведено у стан «холодного зупину». Українські відомства оцінюють завдані збитки в десятки мільярдів гривень, не враховуючи втрачений прибуток.
Питання долі станції залишатиметься в центрі переговорів. Київ наполягає на партнерстві з США, демілітаризації та відновленні критичної інфраструктури. Москва ж продовжує демонструвати наміри використовувати ЗАЕС як інструмент впливу.
Зеленський визнає: компроміс тут шукати найважче. Але без нього розмови про безпечне завершення війни залишатимуться неповними.
