Столітня будівля Гуляйпільського краєзнавчого музею пережила війни ХХ століття, зміну епох і влад. Але повномасштабне вторгнення Росії стало для неї фатальним. Приміщення повністю знищене, тоді як уцілілі експонати вдалося врятувати завдяки евакуації.
Сьогодні, коли Гуляйполе опинилося розділеним лінією розмежування, окупанти поширюють фейки про нібито «підрив» і «розграбування» музею українськими військовими. Насправді ж історія втрати цієї пам’ятки має зовсім інший вигляд.
Музей як один із символів міста
Для місцевих мешканців краєзнавчий музей був не просто культурною установою, а справжньою візитівкою Гуляйполя. Переселенка Світлана Щобак і досі пам’ятає його інтер’єри та атмосферу.
“Була експозиція Нестора Махна. Тачанка стояла, прапори висіли, зброя, фотографії. А потім спуск у підземелля. Саме приміщення було надзвичайно красиве. Тут розписувалися в РАЦСі поруч і фотографувалися на фоні музею”, — згадує вона.
Музей жив завдяки ентузіазму працівників і підтримці громади. Люди самі приносили речі, що зберігали історію поколінь – від старовинних меблів до ткацьких верстатів і побутового знаряддя.
“Люди віддавали речі. Диван, якому 200 років. Ткацький станок, який я пам’ятаю з дитинства. Співробітники були фанатами своєї справи. Навіть під час війни вони збирали скрині, просили приносити експонати. Це була справжня візитна карточка міста”, — каже Світлана Щобак.
Зруйнована історія Гуляйполя
З початком повномасштабного вторгнення музей неодноразово потрапляв під російські обстріли. Попри небезпеку, місцева влада і працівники установи намагалися врятувати будівлю і її вміст.
“Музей – це історія нашої громади. Ми ремонтували дах, накривали брезентом, забивали вікна OSB-плитами. Робили все можливе, щоб його зберегти”, — розповів начальник міської військової адміністрації Гуляйполя Сергій Ярмак.
Паралельно тривала евакуація найцінніших експонатів. Це відбувалося у 2022–2023 роках, здебільшого в темну пору доби, аби мінімізувати ризики.
“Було декілька ходок. Ми розуміли, що залишатися в Гуляйполі небезпечно. Вночі або рано-вранці заганяли вантажні буси, швидко завантажували експонати і вивозили. З кожним місяцем це ставало дедалі складніше”, — пояснив Сергій Ярмак.
Нині врятовані колекції перебувають у безпечних місцях, де з ними працюють музейники. Сама ж будівля, багаторазово пошкоджена обстрілами, згодом була вщент зруйнована.
Історія Гуляйпільського музею
Будівлю, де десятиліттями працював краєзнавчий музей, звели у 1901 році. Спершу тут розміщувався банк Товариства взаємного кредиту, відкритий за ініціативи торгового дому “Б. Кернер та сини”.
“За десять років установа здійснила оборот на суму понад 26 мільйонів рублів, надаючи кредити різним верствам населення, зокрема селянам”, — зазначають у ГО “Гуляйпільські старожитності”.
У різні роки в будівлі працювали управління єврейського колонізаційного товариства, районна поліклініка, під час німецької окупації – православна церква, а згодом будинок культури.
У 1969 році тут відкрили краєзнавчий музей. Архітектурна пам’ятка зберігалася без суттєвих перебудов аж до 2022 року. Однак із початком повномасштабної війни зазнала численних обстрілів, а 24 серпня 2024 року після чергового удару окупантів у приміщенні спалахнула пожежа.
Так Гуляйполе втратило одну зі своїх головних історичних візитівок. Та попри руйнацію стін, збережені експонати залишаються свідченням минулого міста і надією на відновлення його культурної пам’яті у майбутньому.
