Заяви урядів Угорщини та Словаччини про можливе припинення постачання електроенергії в Україну пролунали гучно і тривожно. Але за гучною риторикою стоїть жорстка реальність європейських правил, які значно обмежують політичні маневри навіть найбільш скептичних союзників Києва.
Після ракетного удару Росії по нафтоперекачувальній станції трубопроводу “Дружба” багато хто сприйняв це як ще одну атаку на енергетику. Тепер стає зрозуміло, що удар мав і політичне продовження. Зупинка транзиту російської нафти дала Будапешту та Братиславі формальний аргумент для блокування фінансової допомоги Україні на 90 млрд грн і затягування ухвалення 20-го пакету санкцій проти РФ.
Паралельно пролунала і найбільш чутлива погроза – обмеження експорту електроенергії до України в момент, коли енергосистема країни залишається вразливою через системні обстріли.
Чи можуть Угорщина і Словаччина реально перекрити імпорт
За словами енергетичного експерта Станіслава Ігнатьєва, саме з Угорщини та Словаччини Україна нині отримує до двох третин усієї європейської електроенергії.
“Зі Словаччини та Угорщини ми імпортуємо до 2/3 європейської електроенергії, тож зупинка цих поставок призведе до збільшення дефіциту, в першу чергу, в західних областях”, – зазначає він.
Водночас експерт сумнівається, що уряди Віктора Орбана і Роберта Фіцо наважаться перейти від слів до дій.
“Це більше політичні заяви. Подібні погрози звучали і минулого року. По-перше, експорт обмежений виділеними потужностями у 2,3 ГВт/годин, щоб не розбалансувати систему ЄС. По-друге, експорт здійснюють приватні компанії, які не надто залежать від політичних рішень урядів”, – пояснює Ігнатьєв.
Ключовий момент – відповідальність за порушення правил нестимуть саме компанії.
“Будь-які порушення призведуть до штрафів з боку ENTSO-E саме для приватних операторів, а не для урядів”, – додає експерт.
Європейські правила сильніші за політичні заяви
Схожої думки дотримується і експертка EXPRO Consulting Дар’я Орлова. Вона звертає увагу на заяви словацького прем’єра про можливе припинення аварійної допомоги Україні.
“Ймовірно, йшлося саме про аварійну допомогу з боку оператора SEPS. Але це неможливо з огляду на правила ENTSO-E. У такому разі оператор ризикує втратити сертифікацію, а на це він не піде”, – наголошує Орлова.
Вона підкреслює, що навіть у разі гіпотетичних обмежень Україна має альтернативи.
- можливість запитувати аварійну допомогу в інших системних операторів;
- перенаправлення комерційного імпорту з інших напрямів;
- зменшення потреби в імпорті з настанням весни.
“У Європі діє вільний ринок. Жоден політик не може наказати припинити торгівлю електроенергією з Україною. Це тисячі контрактів між десятками компаній”, – зазначає експертка.
Наразі частка Угорщини в імпорті становить близько 50%, Словаччини – 18%. Проте вже у березні, за відсутності нових масованих атак, потреба України в імпорті зменшиться.
Міф про “енергетичну кнопку”
У самій Угорщині дедалі частіше визнають, що сценарій повного відключення України є нереалістичним. Там намагаються пояснити продовження експорту турботою про угорців на Закарпатті.
“В Угорщині активно просувають міф, ніби уряд Орбана не відключає Україну, щоб не страждали закарпатські угорці. Насправді жодної «енергетичної кнопки» у Будапешта немає. Україна – частина єдиної європейської енергосистеми. Будь-яке відключення вдарить по самій Угорщині”, – написав депутат Закарпатської облради Роланд Цебер.
На погрози з боку Словаччини відреагували і в Єврокомісії. Речниця з енергетичних питань Анна-Кайса Ітконен нагадала про фундаментальні правила ЄС.
“Україна та Молдова синхронізували свої енергосистеми з континентальною Європою. Українські постачальники купують електроенергію на оптових ринках ЄС за ринковими цінами і постачають її додому”, – заявила вона.
За її словами, правила ЄС і Енергетичного співтовариства дозволяють зупиняти енергопотоки лише у двох випадках – через технічні проблеми або загрози безпеці постачання.
У результаті гучні політичні заяви залишаються радше елементом тиску і торгу. Європейська енергосистема не має “рубильника”, який можна вимкнути одним рішенням уряду – і саме це сьогодні є головною гарантією для України.
