У Запорізькій області шахрайські схеми продовжують набирати обертів. Лише за 2025 рік поліція зареєструвала близько 1500 кримінальних проваджень, а загальна сума збитків перевищила 73 мільйони гривень.
Найчастіше людей обманюють під час інтернет-покупок, через телефонні дзвінки нібито від банківських працівників або за допомогою фішингових сайтів. При цьому багато потерпілих зізнаються – навіть не уявляли, що можуть стати жертвами аферистів.
Коли рахунок ФОП не гарантує чесної угоди
Електромонтажник Микола шукав акумуляторні комірки для джерел безперебійного живлення. Оголошення знайшов на маркетплейсі OLX і кілька днів переписувався з продавцем. Спочатку той запропонував оплату на рахунок ТОВ, але згодом повідомив, що через ліміти реквізити змінилися і тепер потрібно перерахувати кошти на ФОП.
Чоловік перевірив підприємця у відкритих реєстрах і побачив, що він активний. Це й переконало його зробити передоплату.
«Я перевіряв – ФОП відкритий, операції були. Думав, нормальна практика», – згадує Микола.
За акумуляторні комірки він заплатив 44 400 гривень. Увечері продавець навіть зателефонував і пообіцяв відправити товар наступного дня. Але вже вранці оголошення зникло, пошта була видалена, а на зв’язок ніхто більше не виходив.
Пізніше з’ясувалося, що ФОП, на який були переведені кошти, зареєстрований у Житомирській області і створений лише за тиждень до угоди.
«Якщо гроші переказуєш на картку, ще є шанс швидко звернутися в банк. А тут усе виглядало офіційно – рахунок, реквізити ФОП. Я й повірив», – каже чоловік.
Після інциденту Микола звернувся до кіберполіції та написав заяву до районного відділу поліції.
Кредит, оформлений руками жертви
Інша схема спрацювала з Анастасією. Дзвінок нібито від працівника служби безпеки банку застав її у торговому центрі в Польщі.
Співрозмовник повідомив, що її акаунт зламали і хтось намагається оформити кредит із пристрою у Дніпрі. Далі розмова тривала майже сорок хвилин. Дівчину переконували виконувати дії у банківському додатку, нібито для блокування шахрайської операції.
«Вони буквально водили мене за руку в додатку – натисніть тут, підтвердіть там. Було відчуття, що щось не так, але я виконувала їхні інструкції», – розповідає Анастасія.
Фактично шахраї оформили кредит на 15 тисяч гривень її ж руками. Потім ці кошти разом із власними 5 тисячами гривень з картки були переведені на інший рахунок.
Коли вона перевірила баланс, на рахунку бракувало майже 19 500 гривень, а кредит залишився оформленим на її ім’я. У банку пояснили, що операції проводилися через додаток, тому повернути гроші неможливо, і порадили звернутися до кіберполіції.
«Банк ніколи не дзвонить першим – це правило, яке я тепер повторюю всім знайомим», – каже вона.
Передоплата як головна пастка
Ще один запоріжець, Кирило, також шукав комплектуючі для акумуляторів на OLX. Продавець запропонував рахунок на ФОП і надіслав усі реквізити через Viber.
Замовлення коштувало 32 800 гривень. Після оплати продавець ще деякий час відповідав, обіцяючи відправити товар наступного дня. Потім почав переносити терміни доставки, а згодом повністю зник.
Тільки після цього Кирило перевірив підприємця у відкритих базах і побачив дивні деталі. ФОП був зареєстрований у Київській області і не мав жодного виду діяльності, пов’язаного з продажем акумуляторів.
«Я перевірив це вже після переказу грошей. І тоді побачив, що діяльність взагалі не пов’язана з таким товаром», – говорить чоловік.
Тепер він переконаний – головна помилка була у передоплаті.
Що радить поліція
У Центрі протидії шахрайствам при поліції Запорізької області пояснюють – більшість афер побудована на психологічному тиску, поспіху та довірі.
Правоохоронці нагадують кілька базових правил безпеки:
- ніколи не повідомляти стороннім PIN-код, CVV-код або коди підтвердження з SMS;
- не переходити за підозрілими посиланнями у повідомленнях;
- купувати товари лише на перевірених сайтах;
- по можливості обирати післяплату замість передоплати;
- самостійно телефонувати до банку, якщо отримали підозрілий дзвінок.
Також фахівці радять використовувати складні паролі, двофакторну аутентифікацію і не заходити в онлайн-банкінг через публічні Wi-Fi мережі.
Чому навіть обережні люди стають жертвами
Психологиня Ліна Дудіна пояснює, що в умовах війни люди часто перебувають у стані постійного стресу, який знижує здатність критично оцінювати ситуацію.
«Це так званий режим виживання – відсутність відчуття безпеки, хронічний стрес і виснаження. У такому стані люди частіше діють імпульсивно», – говорить вона.
За її словами, шахраї добре знають ці психологічні механізми і навмисно використовують страх, терміновість або турботу про близьких, щоб змусити людину діяти негайно.
Саме тому головне правило безпеки залишається простим – якщо співрозмовник вимагає швидких дій або створює атмосферу терміновості, варто зробити паузу і перевірити інформацію.
