Україна отримає колосальний фінансовий ресурс від Європейського Союзу. Кабінет міністрів уже схвалив та передав до парламенту законопроєкт про зміни до бюджету на 2026 рік. Головна мета документа – інтегрувати в кошторис 90 млрд євро репараційного кредиту. Цьогоріч Київ розраховує отримати перші 45 млрд євро з цієї суми.
Уряд також планує реанімувати Резервний фонд країни. За перші три місяці року його ресурси майже вичерпалися. Значну частину коштів звідти спрямували на виплати за програмами “кешбеків”.
Це коригування бюджету не стане остаточним у поточному році. В урядовому документі поки немає коштів на нове грошове забезпечення військових. Хоча раніше про таке підвищення заявляв президент Володимир Зеленський.
Репараційна позика та оборонні пріоритети
Законопроєкт офіційно вводить кредит ЄС у фінансовий план держави. Це особлива позика, яку Україна повертатиме лише після отримання репарацій від агресора. Гроші надходитимуть протягом двох років рівними траншами.
Розподіл коштів чітко визначений: дві треті підуть на оборону. Решта суми закриватиме потреби “цивільного” сектору. Йдеться про медицину, освіту та соціальні виплати громадянам.
У 2026 році на оборону виділять 28,3 млрд євро з цього пакета. Левову частку витратять на закупівлю озброєння для ЗСУ. Ще 16,7 млрд євро стануть прямою бюджетною підтримкою країни.
Загальні доходи бюджету планують підняти на 2,29 трлн грн. Окрім допомоги ЄС, очікуються кошти від Ukraine Facility. Також зафіксовано перевиконання плану зі збору податків з доходів громадян.
Видатки на сектор оборони зростуть до 4,367 трлн грн. Це на півтора трильйона більше, ніж планувалося раніше. Програми закупівлі зброї стануть головним пунктом витрат цього року.
Народна обранка Роксолана Підласа оприлюднила деталі розподілу коштів у своєму Facebook. Зокрема, Нацгвардія отримає 9,91 млрд грн, а Держприкордонслужба – понад 6,7 млрд. СБУ та ГУР МО також отримають додаткове фінансування.
Резервний фонд держави пропонують збільшити на 40 млрд грн. Зараз він фактично пустий. Це обмежує можливості уряду Юлії Свириденко оперативно реагувати на кризи.
Деякі другорядні державні програми навпаки зазнають скорочень. Суми там символічні – близько 276 млн грн. Розпорядники коштів самі запропонували ці зміни.
Завдяки європейським грошам бюджетний дефіцит суттєво скоротиться. Показник впаде з 18,5% до 12,1% ВВП. Це стане можливим через фактично грантовий характер фінансування.
Фінансування підготовки до зими
Уряд закладає 40 млрд грн на реалізацію стратегічних “планів стійкості”. Це критично важливо для підготовки до наступного опалювального сезону. Кошти допоможуть захистити та розширити енергомережу.
Гроші підуть на такі напрямки:
- технічний захист об’єктів критичної інфраструктури;
- встановлення блочно-модульних котелень у регіонах;
- запуск сучасних когенераційних установок для міст;
- закупівля генераторів для систем тепло- та водопостачання.
Цікаво, що ці видатки формально “запозичать” з оборонного бюджету. Це внутрішній маневр. Загальна сума на армію при цьому не зменшиться.
Закупівлю зброї, яку раніше фінансували податками, тепер покриє кредит ЄС. Це вивільнить внутрішній ресурс держави. Саме ці “вільні” гривні підуть на енергетику.
Така схема дозволяє обійти певні обмеження європейських партнерів. Раніше у Брюсселі виступали проти використання кредиту на цивільні плани стійкості. Про це писали профільні ЗМІ.
Зараз уряд пропонує використовувати лише ті кошти, що вивільнилися. Юридично це не порушує домовленостей з ЄС. Проте джерелом ресурсу все одно залишається європейська допомога.
Питання зарплат військових залишається відкритим
Новий законопроєкт не містить видатків на анонсоване підвищення виплат бійцям. Про це повідомляють джерела, знайомі з текстом документа. Ситуація виглядає неоднозначно на тлі заяв лідера держави.
Президент наголошував на необхідності справедливих виплат.
“Поставив завдання відчутно збільшити грошове забезпечення з урахуванням принципу справедливості, а саме – бойові завдання на першій лінії, реальний бойовий та управлінський досвід, ефективність військовослужбовця повинні гарантувати збільшення виплат. Мінімальний рівень має бути не менше ніж 30 тисяч гривень для тилових посад. Для бойових позицій – більше в рази”, – заявив президент на початку травня.
Сьогодні мінімальна виплата становить 20,1 тис. грн. Цю цифру зафіксували ще взимку 2023 року. Тоді відбулася реформа зі скасуванням загальних доплат у 30 тисяч.
Глава держави також згадував про спецконтракти для піхоти. Суми там можуть сягати 400 тис. грн. Все залежатиме від складності бойових завдань.
Реформа мала стартувати вже у червні цього року. Президент очікував перших фінансових результатів для солдатів та офіцерів. Однак у поточному проєкті бюджету цих коштів немає.
Військові видатки в бюджеті-2026 спочатку були занижені. Депутати заклали “дірку” розміром близько 300 млрд грн. Це сталось через копіювання параметрів минулого року без врахування реальних потреб.
За попередніми оцінками, реформа Зеленського коштуватиме щонайменше 60 млрд грн. Ця цифра може зрости після фінальних розрахунків. Наразі дискусії щодо джерел фінансування тривають.
Терміни розгляду в парламенті
Тепер доля законопроєкту залежить від голосування у Верховній Раді. Депутати мають пройти процедуру двох читань для ухвалення закону. Уряд просить про максимально швидкий розгляд.
Заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк поділився прогнозами у своєму Telegram. Голосування може відбутися вже наприкінці травня. Кабмін розраховує на підтримку залу в період з 26 по 28 травня.
