Варшава може зазнати стратегічних втрат через позбавлення українського лідера вищої державної нагороди
Майбутня участь Польщі у масштабній відбудові України опинилася під загрозою через дипломатичне загострення. Про це заявила Уршула Паславська, яка представляє в ефірі Polsat News коаліційну Польську селянську партію (PSL).
Вона переконана, що польська влада має негайно переключити увагу на подальшу співпрацю. Адже повернутий орден уже неможливо переглянути.
“Ми повинні думати про конференцію з відновлення України та про те, как реагувати на подібні ситуації в майбутньому, адже я переконана, що вони ще виникатимуть”, – зазначила депутатка.
Паславська додала, що прагматична відбудова сусідньої країни є ключовим інтересом Варшави після всієї наданої допомоги. Але організовувати тематичні міжнародні зустрічі без представників Києва немає жодного сенсу.
“Така конференція не принесе результатів і не стане продуктивною. Ми здобули моральну перемогу, але її справжню ціну можна буде оцінити лише з часом. Історія вже показувала, що конфлікти із союзниками та сусідами не приносили Польщі користі”, – сказала вона.
Польська депутатка закликала офіційну Варшаву не реагувати емоційно на слова очільника МЗС України Андрія Сибіги про дзеркальні кроки. Вона вважає таку відповідь зайвою.
“Як держава з більшим політичним досвідом та довшою історією демократії в Європейському Союзі, мы не повинні дозволяти втягувати себе в емоційні протистояння. Ми маємо діяти відповідно до польських державних інтересів”, – заявила вона.
Водночас Києву теж варто усвідомити наслідки суперечок, оскільки інтеграція України до ЄС суттєво залежить від голосу Польщі. Позиція Варшави тут вагома.
Парламентарка висловила серйозне побоювання, що історичні суперечки щодо назв українських військових частин чи постатей призведуть до тривалої кризи.
“Якщо обидві сторони не докладуть зусиль для подолання цього конфлікту, ми ризикуємо опинитися на шляху до серйозного зіткнення. І в довгостроковій перспективі Польща від цього лише програє”, – підсумувала вона.
Передісторія та стрімка ескалація дипломатичного конфлікту через історичну пам’ять
Напруга розпочалася 26 травня. Тоді Володимир Зеленський надав Окремому центру ССО “Північ” Збройних Сил України почесне найменування “імені героїв УПА”.
Уже 29 травня польський президент Кароль Навроцький публічно пообіцяв позбавити Зеленського ордена Білого Орла. Причиною стало саме вшанування елітного підрозділу.
Реагуючи на кризу, голова уряду Дональд Туск закликав лідерів не сваритися через минуле, щоб не втратити майбутнє. Спікер польського Сейму Влодімеж Чажастий теж виступив за збереження хороших відносин замість історичних сварок.
Проте 2 червня віцеспікер Сейму Кшиштоф Босак із праворадикальної “Конфедерації” вимагав заблокувати євроінтеграцію України через цей указ.
Згодом, 5 червня, Дональд Туск заявив, що виправляти ситуацію навколо підрозділу ССО має виключно українська сторона.
Вже 8 червня польський прем’єр наполягав на “прямому і чесному” діалозі між Зеленським та Навроцьким.
Того ж дня, 8 червня, зібралася Капітула Ордена Білого Орла для розгляду попередньої ініціативи Навроцького.
Капітула передала свої пропозиції главі держави. Пресслужба польського лідера пообіцяла, що рішення оголосять у “відповідний час”.
Розв’язка настала 19 червня, коли Навроцький офіційно позбавив українського президента вищої відзнаки. У відповідь очільник Офісу президента Кирило Буданов повернув Золотий офіцерський хрест ордена “За заслуги перед Польщею”. Слідом від своїх Командорських хрестів із зіркою та інших польських нагород відмовилися очільник МЗС України Андрій Сибіга та український посол Василь Боднар.
Вже 20 червня Володимир Зеленський уперше публічно відреагував на цей крок Кароля Навроцького. Український лідер підтвердив, що особисто відправив орден назад.
