Борг «Нафтогазу» у 2025 році зріс на 63% порівняно з 2024 роком. Причиною став додатковий кредит, залучений компанією заради фінансування ремонтів та імпорту. Енергетична галузь суттєво залежить від грантів, дотацій і пільгових коштів.
Діючі мораторії коштують Україні щонайменше 2,2% ВВП щороку. Водночас цільові трансферти на комунальні послуги сягають близько 0,6% ВВП. Фіксовані розцінки для домогосподарств покривають лише 55% від вартості порівнянних контрактів.
Через ці чинники виникають значні фіскальні ризики. Про це йдеться в оновленому меморандумі Міжнародного валютного фонду (МВФ) за результатами першого перегляду програми.
“Через фіксовані тарифи на комунальні послуги для домогосподарств, які наразі становлять близько 55% від порівнянних контрактів на постачання, виникають значні фіскальні ризики”, – йдеться у документі.
Зміна цін можлива з 2027 року. Україна може почати поступовий етап підвищення тарифів на газ та електроенергію для домогосподарств після створення дієвих механізмів соціального захисту. Це дозволить закрити потреби у відновленні та скоротити заборгованість. Для залучення післявоєнних інвестицій знадобиться повна лібералізація ринку.
Українські урядовці наголошують на попередній оцінці соціальної підтримки. Вони зазначають, що для відновлення та захисту об’єктів необхідні додаткові донорські кошти, а не лише підвищення розцінок.
У меморандумі затвердили чіткий графік дій:
- Липень 2026 року: розробка проєкту дорожньої карти лібералізації ринків електроенергії та газу Міністерством енергетики.
- Грудень 2026 року: офіційне затвердження цього документа урядом.
- Лютий 2027 року: спільна оцінка Кабміном та МВФ бюджетних і соціальних наслідків коригування цін із підготовкою сценаріїв адресної допомоги.
Зміни відбуватимуться з урахуванням захисту громадян. Запевняють у МВФ.
“Будь-які корективи в політиці будуть спрямовані на захист вразливих домогосподарств, збереження платіжної дисципліни та забезпечення середньострокової фінансово-бюджетної стійкості”, – запевняють у МВФ.
