Культура

Козацька спадщина отримала офіційну охорону: запорозькі тулумбаси внесли до держпереліку

Козацька спадщина отримала офіційну охорону: запорозькі тулумбаси внесли до держпереліку

Давнє мистецтво створення та гри на велетенських військових барабанах офіційно визнане державою. Міністерство культури України додало традицію запорозьких тулумбасів до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини. Відповідний наказ під № 700 було підписано 23 червня 2026 року, де елемент зафіксували під охоронним номером 126. Колись за допомогою цих обтягнутих шкірою казанів козаки скликали ради та подавали сигнали під час битв.

Козацька спадщина отримала офіційну охорону: запорозькі тулумбаси внесли до держпереліку

Шлях до цього визнання тривав понад півтора десятиліття завдяки зусиллям запорізьких ентузіастів. Учасники культурного проєкту “Запорозькі Тулумбаси” присвятили понад 15 років ретельному дослідженню, виготовленню та популяризації реліквій. На своїй Facebook-сторінці представники колективу емоційно прокоментували цю подію:

“Тепер ця жива традиція має офіційне національне визнання. Цей шлях тривав не один день. Запорозькі тулумбаси звучать. І Україна їх почула”, — йдеться у повідомленні.

Історія та сучасна роль військових барабанів січовиків

Ознайомитися із повним державним реєстром культурних надбань нашої країни кожен охочий може за відповідним посиланням.

У XVI–XVIII століттях ці інструменти належали до січових клейнодів – почесних символів влади козацтва. Окрім супроводу святкових церемоній, тулумбаси виконували важливу практичну роль у походах, оголошуючи тривогу чи збираючи воїнів. Музикантів, які володіли складною технікою гри на них, іменували довбишами.

Увесь цей пласт культури занепав після знищення Запорозької Січі в 1775 році. Проте на початку 2012 року місцеві майстри та історики взялися за відродження традиції, реконструювавши старовинні барабани за знайденими джерелами.

Сьогодні автентичний гуркіт знову супроводжує державні свята, козацькі ритуали, хвилини мовчання та історичні фестивалі.

Козацька спадщина отримала офіційну охорону: запорозькі тулумбаси внесли до держпереліку

Розвиток проєкту від дослідження герба до заснування школи

Витоки сучасного відродження інструмента пов’язані з іменем запорізького дослідника Дениса Васильєва. Саме він заснував рух у 2011 році, зацікавившись символікою козацьких литавр на гербі Запорізької області.

Наразі команда проєкту не просто навчає гри, а й виготовляє барабани, проводить майстер-класи та розвиває власну музичну школу. Важливою частиною цієї діяльності став створений Васильєвим музей “БарабанЗА”, при якому успішно виступає однойменний гурт.

Поділитися:
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *