Окупованій Запорізькій атомній електростанції може знадобитися окремий режим роботи, якщо між Україною та Росією буде досягнуто перемир’я або мирної угоди. Про це заявив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі, наголосивши на реальних ризиках для безпеки станції під час війни.
Гроссі звернув увагу на те, що будь-яка модель управління ЗАЕС у період бойових дій залишається вразливою. За його словами, поки на протилежному березі Дніпра перебуває держава, яка чинить опір окупації, існує загроза дестабілізації об’єкта.
“Поки не припиниться війна, не буде укладено перемир’я або не замовкне зброя, завжди існує ймовірність того, що щось піде дуже й дуже не так. Жоден окремий оператор не може використовувати атомну електростанцію, коли на іншому боці річки є інша країна, яка чинить опір цьому”, — заявив очільник МАГАТЕ.
Пропозиції щодо роботи станції після можливого перемир’я
За інформацією, з якою ознайомилося агентство Reuters, у проєкті мирного плану прописано варіант перезапуску ЗАЕС під контролем МАГАТЕ. При цьому вироблену електроенергію пропонують розподіляти порівну між Україною та Росією. Гроссі зазначив, що політичні питання сторони вирішуватимуть самостійно, але роль агентства є визначальною.
“Спільне, не спільне — і я не хочу вдаватися в цю тему, бо це політично — …але одне зрозуміло: МАГАТЕ незамінне в цій ситуації”, — наголосив він.
Контакти з Росією та безпекові консультації
14 листопада делегація МАГАТЕ побувала в Калінінграді, де зустрілася з керівництвом російського “Росатома”. Під час консультацій сторони обговорили питання безпеки ЗАЕС, яка з березня 2022 року залишається під контролем РФ.
Передісторія окупації та робота МАГАТЕ на ЗАЕС
Запорізьку АЕС окупували 4 березня 2022 року під час боїв за Енергодар. Вже за декілька днів російська сторона фактично передала управління об’єктом “Росатому”. Українських працівників примушували приймати російське громадянство та укладати контракти з російською корпорацією.
У липні 2022 року російські військові перемістили важку техніку, зброю та вибухівку до машинної зали першого енергоблока, що суперечить нормам ядерної безпеки. Восени того ж року на станцію прибула місія МАГАТЕ, яка згодом збільшила кількість експертів. Нині на об’єкті постійно працюють чотири представники агентства, ротація яких відбувається регулярно.
Через наслідки підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року Україна перевела всі енергоблоки ЗАЕС у стан “холодного зупину”. Станція не виробляє електроенергії, а її технічний стан залишається критичним.
Масштаби збитків та виклики
За попередніми оцінками, окупація завдала станції щонайменше 30 мільярдів гривень збитків. Недоотримана вигода “Енергоатома” перевищує 167 мільярдів гривень.
На тлі триваючих консультацій міжнародна спільнота продовжує наполягати на гарантіях безпеки найбільшої атомної станції Європи. А питання “особливого статусу” ЗАЕС, озвучене Гроссі, може стати одним з ключових у майбутніх переговорах про припинення війни.
