В Україні взялися переписати правила для політичних партій – від запуску нових політсил до контролю грошей і внутрішньої демократії. 10 грудня 2025 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 14289, який презентували 17 грудня.
Автори ідеї пояснюють потребу змін простою статистикою: за опитуванням Центру Разумкова, проведеним 11 – 18 листопада 2025 року, рівень недовіри до політичних партій становить 71,5%. Показник, зауважують вони, майже не відрізняється від довоєнних років.
“У громадян може виникати справедливе питання – для чого змінювати партійне регулювання, якщо є робочий закон і дійові партії? Відповідь на нього дають соціологічні опитування, які свідчать про тотальну недовіру до цих, здавалося б, інститутів громадянського суспільства”.
Чинний закон про політичні партії ухвалили ще у 2001 році. За цей час, йдеться в аналітиці, проявилися системні проблеми в діяльності партій, а потреба комплексного оновлення зафіксована і в звіті Єврокомісії за 2025 рік, і в Дорожній карті з питань функціонування демократичних інституцій – із горизонтом виконання до IV кварталу 2027 року.
Над новою редакцією документа робоча група, до якої входили представники громадянської мережі “ОПОРА”, працювала близько шести років. Текст підготували Ольга Коцюруба та Богдан Мохончук.
Що вважають головними хворобами партійної системи
У матеріалі, присвяченому законопроєкту, перераховано сім вузлів, які, на думку авторів, потребують законодавчого втручання – від стартових процедур до грошей і безпеки.
- Складний запуск партії: необхідність зібрати щонайменше 10 тисяч підписів у 2/3 областей України, включно з АРК, попри фактичну неможливість збору на тимчасово окупованих територіях. Водночас, за даними аналітиків ОПОРИ станом на 2021 рік, нові політсили все одно реєструються, але нерідко використовуються як “хамелеони” для зміни або маскування бенефіціара, висування технічних кандидатів та забезпечення афілійованих представників у виборчих комісіях.
- “Чорний ринок продажу” партій і масові перейменування: з 2014 року зафіксовано понад 160 перейменувань, інколи по 2 – 3 рази. Окремо зазначено, що лише у 2015 році було створено 79 партій.
- Неетична поведінка і знецінення членства: недовіру підсилює відчуття, що члени партій майже не впливають на рішення, а самі структури сприймаються як “власність” одного лідера або керівної групи. Законодавство, за оцінкою авторів, не дає інструментів, які стимулювали б партійне будівництво, внутрішньопартійну демократію чи навіть базовий облік членів, через що партії перетворюються на “закриті клуби” з авторитарною ієрархією.
- Ризики впливу держави-агресора: у тексті наведено приклади проникнення російського впливу в українську політику, зокрема прихід до влади Віктора Януковича у 2010 році та роль Віктора Медведчука як співголови другої за результатом парламентських виборів 2019 року партії. Також згадується практика заборон партій – 4 з 2014 року і понад 15 від початку повномасштабного вторгнення 2022 року, а ще досвід європейських країн, зокрема Румунії та Молдови, як аргумент на користь посилення протидії втручанню.
- Автоматичне зростання лімітів внесків: за 10 років вони збільшилися у 6 разів через прив’язку до мінімальної зарплати, яка зростає щороку. Як приклад, для фізичних осіб максимальний внесок зріс з близько 551 тисячі гривень у 2016 році до 3 мільйонів 458 тисяч у 2026 році, а для юридичних осіб ліміт у два рази вищий.
- Підставні донори і непрозоре фінансування: описано випадки синхронних переказів однаковими сумами, в один час і часто в одному місці. Перевірки донорів, за твердженням авторів, показують, що значна частина внескодавців не може пояснити походження коштів, а середній розмір внеску у 2018 – 2019 роках перевищував 120 тисяч гривень і в окремих партій сягав 1 мільйона гривень. Також згадано практику фінансування партій неприбутковими організаціями, які виконують роль “офшору” для приховування джерел коштів.
- Нечіткість правил щодо негрошової підтримки і спонсорства, а також недосконалість державного фінансування: донори можуть надавати товари, роботи чи послуги, наприклад приміщення, рекламу або техніку, а треті особи інколи розгортають тривалі або навіть загальнонаціональні кампанії на користь партій. Окремо наголошено, що нинішня модель державного фінансування потребує перегляду обсягів і правил, а пропорційний розподіл недостатньо підтримує малі партії. Згадуються судові спори у кейсах партій “Голос”, “Європейська Солідарність” і “Батьківщина”.
Які зміни пропонує законопроєкт № 14289
У висновках автори підкреслюють, що жоден закон не є універсальним рішенням, однак документ має закласти основу для більш інклюзивної участі та прозорої партійної роботи. Серед цілей, які задекларовано, названо такі кроки:
- спростити створення і реєстрацію партій – скасувати вимогу збору 10 тисяч підписів та зменшити вимогу щодо реєстрації до 5 “регіонів” замість більшості в країні
- зменшити вплив олігархів, фінансово-промислових груп та інших держав, насамперед росії, через обмеження щодо співпраці та стабілізацію росту лімітів на внески і пов’язані інструменти
- посилити внутрішньопартійну демократію – через етичні кодекси, внутрішньопартійний електронний облік та вимогу мати 1 тисячу членів для участі у загальнодержавних виборах і референдумах
- зробити фінансування прозорішим – протидіяти підставному донорству та неконтрольованому впливу грошей, прив’язавши розмір внеску до 20% сукупного доходу за останні 5 років
- запровадити обов’язок банків щомісячно надавати НАЗК інформацію про надходження і використання коштів, із її оприлюдненням протягом 5 робочих днів
- збільшити підтримку партіям, які мають помітну підтримку виборців, але не потрапили до парламенту – знизити поріг для державного фінансування до 2% та змінити модель розподілу коштів
- вдосконалити взаємодію з органами контролю, зокрема врегулювати механізми комунікації до застосування обмежувальних заходів
Законопроєкт уже зареєстровано, а отже дискусія про те, як саме держава має регулювати партійну конкуренцію і партійні гроші, переходить у парламентську площину – із дедлайнами, які дедалі чіткіше прив’язуються до європейського порядку денного.
