Кадрові ротації, які останнім часом відбуваються у вищих ешелонах влади, не є поодинокими рішеннями. На думку політолога Миколи Бучина, це частина ширшого процесу оновлення державної системи на тлі корупційних скандалів і суспільного запиту на прозорість.
Професор НУ «Львівська Політехніка» наголошує: нові призначення розглядаються як спроба перезапустити управління та продемонструвати готовність до очищення. Водночас він звертає увагу на реальну вагу посад, пов’язаних із центром ухвалення рішень.
“В Україні традиційно було, що керівник Офісу президента, чи адміністрації та секретаріату, в різні часи та президентів, завжди виконував суттєво більшу роботу, ніж він мав відповідно до Конституції. Це правда і очевидно, що коли Буданов погоджувався на посаду керівника Офісу президента, він точно не погоджувався на канцелярську якусь роботу”, – розповів Бучин.
За його словами, новий етап формування команди влади лише починається. Політолог прогнозує подальші перестановки, зокрема на ключових управлінських позиціях.
“Однією з причин того, що в Україні можуть стартувати масштабні перестановки у владі, повʼязана саме зі скандалами, які були і які продовжуються. В цьому випадку це є спробою нашої влади провести оновлення й очищення… це лише початок”, – додав він.
Бучин пов’язує активізацію кадрових процесів і з тим, що змінюються фігури, які тривалий час залишалися впливовими. На його думку, це відкриває шлях до нових конфігурацій у центрі ухвалення рішень.
Передумови до кадрового переформатування стали очевидними після оголошення президента про пропозицію Кирилу Буданову очолити Офіс глави держави. Буданов погодився, а керівником Головного управління розвідки має стати Олег Іващенко. Відповідні укази вже підписані.
Політолог вважає, що суспільство побачить не одну зміну. А головне питання – не тільки у прізвищах, а й у тому, наскільки нові управлінські рішення стануть ефективними.
