Європейські лідери погодили для України фінансову “подушку” на 2026 – 2027 роки, але пішли шляхом спільних запозичень замість прямого використання заморожених російських активів. Паралельно у НАТО дедалі відвертіше говорять про іншу проблему – альянсу бракує стійкості, щоб витримувати тривалий конфлікт із Росією.
Такі акценти 19 грудня звучали в публікаціях міжнародних медіа та в заявах військових і політичних посадовців.
Європа обрала спільні запозичення замість заморожених активів РФ
Лідери Європейського Союзу вирішили залучити для України 90 мільярдів євро фінансування оборони на 2026 – 2027 роки. Йдеться про позику на фінансових ринках, а не про пряме використання російських суверенних активів, заморожених на рахунках бельгійської Euroclear.
Як описує Politico, домовленості досягли вночі в Брюсселі. Після цього президент Європейської ради Антоніу Коста публічно підсумував результат, заявивши, що лідери “взяли на себе зобов’язання” і “виконали”.
“О 2:56 ранку дощової брюссельської ночі лідери ЄС досягли угоди про позику 90 мільярдів євро на фінансових ринках, щоб Україна залишалася на плаву протягом наступних двох років. “Ми взяли на себе зобов’язання, ми виконали”, – похвалився президент Європейської ради Антоніу Коста.”
За інформацією Politico, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн протягом двох місяців намагалися переконати партнерів підтримати модель, за якою заморожені кошти Москви мали б стати основою для великого кредиту Україні. Однак прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер відмовився, пояснюючи ризиками судових позовів та можливими репресіями з боку Володимира Путіна, якщо активи перепрофілюють на допомогу Києву. У підсумку ЄС перейшов до альтернативного варіанту.
У новій схемі спільні запозичення гарантуватиме бюджет ЄС, який наповнюють держави-члени. Російські активи теоретично можуть використати для погашення позики, однак механізм цього наразі лишається незрозумілим.
Reuters окремо зазначає, що сама ідея запозичень ЄС спочатку виглядала складною через вимогу одностайності. При цьому дружній до Росії прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступав проти.
“Угорщина, Словаччина та Чеська Республіка погодилися дозволити цю схему реалізувати, якщо це не матиме фінансового впливу на них.”
Лідери ЄС також наголосили, що російські активи в Євросоюзі, які оцінюють загалом у 210 мільярдів євро, залишатимуться замороженими, доки Москва не виплатить Україні воєнні репарації.
- обсяг фінансування, який ЄС планує залучити для України на 2026 – 2027 роки – 90 млрд євро
- формат – спільні запозичення ЄС на фінансових ринках під гарантії бюджету Євросоюзу
- сума заморожених активів РФ у ЄС – 210 млрд євро, вони залишаються під блокуванням до виплати репарацій
НАТО визнає: перевага над РФ є, але ресурсу на довгу війну бракує
Паралельно з європейськими дискусіями про гроші на оборону пролунала й заява з військового блоку. Командувач морських сил НАТО, віцеадмірал Королівського флоту Великої Британії Майк Атлі, в інтерв’ю Bloomberg заявив, що альянсу бракує стійкості для затяжного конфлікту.
За його оцінкою, західні війська мають готуватися до складнішого поля бою – від кіберзагроз до традиційних воєнних сценаріїв. Він визнав: НАТО має перевагу над Росією, однак не має достатньої здатності утримувати її протягом тривалих бойових дій.
“Чи маємо ми ту стійкість, яку хотіли б мати? Я думаю, що коментарі за останні 10 місяців показали, що ні, у нас її немає.”
Віцеадмірал також додав, що країни це усвідомлюють і готові інвестувати у можливості, які підвищують стійкість. Водночас він наголосив на складності бюджетних рішень, оскільки союзники мають багато конкуруючих пріоритетів.
Тема підготовки до потенційного прямого зіткнення з РФ звучить у західних столицях дедалі гучніше на тлі того, що Москва посилює гібридні атаки на Європу. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте минулого тижня попереджав, що Росія “може бути готова застосувати військову силу проти НАТО протягом п’яти років”, і заявляв про потребу готовності до масштабів війни, які переживали попередні покоління.
“Росія може бути готова застосувати військову силу проти НАТО протягом п’яти років.”
На початку тижня подібні сигнали пролунали й у Великій Британії. Керівник MI6 Блез Метревелі заявив, що Європа “діє в просторі між миром і війною”. Окремо начальник Генерального штабу оборони Річард Найтон говорив, що більше британців повинні бути готові воювати за свою країну.
Навіть у разі досягнення припинення вогню західні представники служб безпеки, як зазначається, вважають, що Володимир Путін може продовжувати бойові дії в Україні та здійснювати гібридні атаки в інших місцях.
Bloomberg також звертає увагу на параметри витрат, які союзники погодили цього року, але які поки що повільно реалізуються. Йдеться про зобов’язання більшості країн збільшувати оборонні видатки, однак розподіл коштів відбувається не так швидко, як хотілося б військовим.
- країни НАТО, окрім Іспанії, погодилися витрачати щонайменше 3,5% економічного обсягу на основні оборонні програми до 2035 року
- ще 1,5% – на суміжні сфери також до 2035 року
- Велика Британія відклала публікацію власного плану інвестицій в оборону до наступного року
На цьому тлі міжнародна картина виглядає так: ЄС шукає фінансові інструменти, здатні втримати обороноздатність України у 2026 – 2027 роках, але уникає прямого використання заморожених активів РФ через ризики. А НАТО, визнаючи технологічну та структурну перевагу, водночас публічно говорить про дефіцит стійкості, без якої тривала війна перетворюється на тест не лише для фронту, а й для економік та політичної волі союзників.
