На тлі фінансової напруги в країні парламенту доведеться ухвалювати складні та непопулярні рішення. Новий “великий податковий закон” об’єднує одразу кілька вимог МВФ, без яких Україна не отримає підтримку міжнародних партнерів. Але чи вистачить у депутатів політичної волі?
Кінець 2025 року приніс Україні надію: ЄС погодив історичний пакет допомоги у 90 млрд євро. Проте гроші надійдуть лише за умови нової програми співпраці з МВФ, а Фонд чітко позначив свою позицію — жодних поступок щодо податкових змін. Без виконання ключових “prior actions” Рада директорів МВФ навіть не візьме Україну до розгляду.
Уряд опинився перед дилемою: переконати парламент проголосувати за закони, які впливають на добробут мільйонів, — завдання не з простих. Атмосфера в Раді напружена через затяжну політичну кризу та скандал “Міндічгейт”. Навіть нейтральні ініціативи проходять із труднощами, а підвищення військового збору чи скасування пільг для міжнародних посилок виглядають майже нездійсненними.
Вимоги МВФ: податковий “пакет” для України
Перелік змін, яких наполягають міжнародні кредитори, чіткий:
- Скасування пільги на безмитне ввезення посилок вартістю до 150 євро
- Введення податку на доходи від цифрових платформ (“податок на OLX”)
- Військовий збір у розмірі 5% — назавжди
- Заборона ФОПам-єдинникам брати участь у державних тендерах
- Внесення законопроєкту про ПДВ для ФОПів
- Визначення критеріїв трудових відносин для боротьби зі схемами мінімізації податків
На першому плані — масштабний законопроєкт, який має об’єднати більшість нововведень. У парламенті його вже прозвали “одним великим податковим законом” — аналогія з американськими практиками не випадкова.
Пошук компромісів та “солодкий пряник” для Ради
Зібрати 226 голосів непросто, адже кожна з вимог МВФ б’є по інтересах різних груп. Щоб переконати депутатів, уряд готовий запропонувати компроміс: скасування довічного статусу PEP (politically exposed person). Це питання вже давно дратує багатьох народних обранців. Як визнає один із депутатів:
“Для депутатів це дійсно болюче питання, адже цей статус фактично закриває для них роботу з більшістю банків. Через це у нас ніхто не хоче йти в публічну службу.”
Осінню 2022 року спробу обмежити дію статусу PEP вже робили, проте під тиском МВФ вимогу повернули. Цього разу норму планують внести як “пряник” — разом із непопулярними податковими змінами.
ПДВ для ФОПів: компроміси й затримки
Найскладнішим пунктом переговорів із МВФ стало питання ПДВ для фізичних осіб-підприємців. Законопроєкт Мінфіну оприлюднений, але парламент його досі не розглянув. Бізнес-спільнота виступає проти суворих нововведень. Міжнародний валютний фонд залишає простір для обговорень: зокрема, йдеться про підвищення порогу доходу для обов’язкової сплати ПДВ з 1 до 2 мільйонів гривень.
Окрім цього, Україна наполягає, щоб зміни набрали чинності лише після завершення війни, а не з 2027 року, як закладено у початковому проєкті. Ще одна важлива деталь — можливість заборонити податковій блокувати накладні для ФОПів, аби полегшити адміністрування й захистити малий бізнес від зайвих витрат.
Чи погодяться міжнародні партнери на такі умови — питання відкрите. Кожна поступка тут критична, бо без підписаної програми МВФ країна ризикує втратити фінансування від ЄС уже у квітні.
Ухвалення “великого податкового закону” стане випробуванням для політичної зрілості парламенту й уряду. І водночас — перевіркою на міцність для фінансової стабільності України.
