Віталій Нефьодов — не просто досвідчений поліцейський із Запоріжжя, який понад 30 років віддав службі в органах внутрішніх справ. За межами форми й службових обов’язків він — захоплений підводний археолог, який разом із братом-археологом піднімає з дна Дніпра артефакти, що відкривають маловідомі сторінки історії краю.
Захоплення, яке почалося з дитинства
Згадуючи свої перші кроки в підводному світі, Віталій розповідає про дитячі поїздки з батьком на човні, риболовлю в дніпровських плавнях і про те, як раніше навчився пірнати, ніж плавати. Його уяву захоплювали книги Жуля Верна, фільми Жака-Іва Кусто та особливо — приклад старшого брата Валерія, знаного запорізького археолога, співробітника заповідника «Хортиця».
Брати мають унікальну здатність помічати під водою те, що інші просто не бачать. Віталій може затримувати дихання до двох хвилин і пірнати на глибину до 20 метрів без жодного спеціального обладнання — це так званий фрідайвінг.
Підводна боротьба за історію
Нефьодов не лише досліджує, а й активно протидіє «чорним» археологам, які своїми діями знищують культурну спадщину. За його словами, часто під час занурень вони з братом виявляють сліди таких недобросовісних шукачів артефактів, влаштовують засідки, беруть участь у затриманнях.
Після підриву Каховської ГЕС рівень води у Дніпрі знизився, і багато об’єктів, які раніше були під водою, опинилися на поверхні. Нині команда Нефьодова фіксує ці місця та готується до масштабних досліджень, щойно це дозволять умови.
«Коли знаходиш щось, що, можливо, ніхто до тебе не бачив — це неповторне відчуття. Але й затримати зловмисника — це також приємно», — зізнається він.
Скарби Дніпра та унікальні експонати
У Музеї судноплавства на Хортиці можна побачити артефакти, підняті за участі Віталія Нефьодова. Серед них — бойова «чайка», «бригантина», дерев’яні лафети та навіть моноксил — човен, видовбаний із цільного стовбура дерева. Один із найбільш пам’ятних моментів — виявлення моноксила при видимості води понад 10 метрів, чого, за словами Віталія, більше не траплялося.
Його захоплення підкріплюється ґрунтовними знаннями: він може годинами розповідати про фрагменти кораблів, стародавні якорі, специфіку збереження деревини у воді. Запоріжжя називає невичерпним джерелом археологічних знахідок, адже тут перетинаються епохи й цивілізації.
«Деяким знахідкам — по 5–7 тисяч років. Ми маємо неймовірну культурну спадщину, просто не всі це усвідомлюють», — наголошує поліцейський-дослідник.
Його історія — приклад того, як службова відданість і щире захоплення можуть творити не лише безпеку, а й зберігати історію.
