Російський бізнес відповість за привласнення українських брендів. Комунарський районний суд Запоріжжя виніс заочний вирок двом комерсантам із РФ. Олександра Абрамова та Ігоря Горбунова засудили до 12 років позбавлення волі. Суд визнав, що захоплення відомої компанії «Мелітопольська черешня» та ще двох агрофірм є прямим порушенням законів та звичаїв війни. Це не просто рейдерство, а повноцінний воєнний злочин.
Українське правосуддя б’є по гаманцях окупантів. Окрім тюремних строків, суд повністю задовольнив масштабні цивільні позови постраждалих компаній. Із засуджених солідарно стягнуть понад 170 мільйонів гривень на користь ТОВ «ВКФ “Мелітопольська черешня”». Ще більше 35 мільйонів гривень росіяни мають сплатити ТОВ «Врожайний». Також задоволено позов власниці бізнесу Ірини Гришиної про стягнення мільйона гривень за моральну шкоду. Претензії ПП «Алмін-98» на 10 мільйонів відхилили.
Слідство детально відтворило хронологію зухвалого грабунку. Атака на підприємства у “черешневій столиці” розпочалася наприкінці березня 2022 року. Озброєні російські військові вдерлися до офісу фірм у Мелітополі. Застосувавши силу до охорони, вони повністю заблокували роботу законних господарів. За кілька днів ворог захопив і виробничі бази у селах Садове та Костянтинівка. Співробітникам оголосили про прихід нових “інвесторів з Москви”.
Сили оборони та правоохоронці зібрали беззаперечні докази фінансових махінацій. У червні 2022 року загарбники зареєстрували фіктивний клон компанії. Директором ООО «ПКФ “Мелитопольская черешня”» став Абрамов. Фірму заснувала структура «Южный проект», яка належить Горбунову та входить до його групи «МАГМА». Надалі ділки просили окупаційну владу віддати їм активи у нібито “тимчасове управління”. Схема легалізації завершилася передачею майна влітку 2023 року.
“Вони звернулися до окупаційної адміністрації з відповідними клопотаннями та листами для створення уявлення про законність власних дій. Іншими словами з метою легалізації захоплення майна”, – зазначав у дебатах прокурор.
Росіяни заробляли мільйони на краденому українському врожаї. Прокурор Запорізької обласної прокуратури Микита Маневський надав суду договори постачання плодово-ягідної продукції за 2023 рік. Також Горбунов публічно звітував перед президентом РФ як “засновник” компанії. Це довело, що засуджені поводилися як повноправні власники. Суд погодився: жодної воєнної чи гуманітарної необхідності у вилученні майна не було, діями росіян керувала виключно корислива мета.
Адвокати засуджених намагалися заперечувати кваліфікацію справи. Державні захисники Наталія Хрипченко та Владислав Коротаєв наполягали на виправданні. Вони стверджували, що події є звичайним комерційним конфліктом, а не воєнним злочином. Захист також зауважив, що процес in absentia не дає змоги узгодити позицію з клієнтами. На думку адвокатів, прямих доказів вини засуджених суду надано не було, а документи з окупації важко перевірити.
“Не погоджуюсь ні з кваліфікацією правопорушення,ні тим паче з покаранням. Жодного прямого доказу того, що мій підзахисний вчинив правопорушення, суду надано не було”, – зазначав Коротаєв у дебатах.
Обвинувачення розбило аргументи адвокатів міжнародним правом. Прокурор пояснив, що саме збройний конфлікт та окупація регіону дозволили російському бізнесу витіснити законних власників. За звичайних умов така оборудка була б неможливою. Міжнародні конвенції захищають приватну власність цивільних осіб під час війни. Для засудження достатньо усвідомлення зловмисниками того, що майно привласнюється незаконно.
“Посягання на чужу приватну власність, навіть під час війни, за своєю субʼєктивною стороною є загальнокримінальним злочином проти власності, а не воєнним злочином”, – заявляла адвокатка.
Суд ухвалив суворе рішення. Обох фігурантів визнали винними за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України. Судді призначили максимально можливе покарання без пом’якшувальних обставин. Щоправда, з остаточної формули кваліфікації прибрали посилання на попередню змову групи осіб. Це технічне рішення, яке не спростовує факт спільних дій засуджених.
“Ті дії, які були вчинені щодо українських підприємств, фактично були б неможливі, якби не було збройного конфлікту. Неможливо уявити ситуацію, за якої російські комерційні зʼявилися б на території Мелітопольського району і витіснили законних власників при повному ігноруванні тих, хто мав би забезпечувати законність на цій території”, — сказав Маневський.
Покарання наздожене засуджених після їх затримання. Наразі строк відбування 12-річного ув’язнення почнеться лише після фактичного арешту бізнесменів. Прокурор Маневський підтвердив журналістам, що зібрано колосальний масив матеріалів: від даних реєстрів до негласних слідчих дій. Цей вирок закладає підґрунтя для компенсацій.
“Під час судового розгляду не встановлена будь-яка військова необхідність у фактичному пограбуванні зазначених запасів сільськогосподарської продукції, оскільки вони використані не для військових цілей і не для задоволення потреб населення, а з корисливою метою”, – йдеться у вироку.
Юридична боротьба ще може тривати у вищих інстанціях. Сторона захисту має право подати скаргу до Запорізького апеляційного суду. На оскарження вироку, оголошеного 8 червня, адвокатам надається 30 днів.
«Сторона обвинувачення вважає, що надано достатній масив доказів, що доводять причетність вказаних осіб до захоплення майна українських підприємств на тимчасово окупованій території, в порушення законів та звичаїв війни. Під час судового розгляду мы надали як документи, які прямо вказують на причетність цих осіб до захоплення підприємств, так і докази того, що надалі вони використовували отримане майно виключно у комерційних цілях. Зокрема, йдеться про документи, які вони подавали до окупаційної адміністрації, щоб створити видимість законності своїх дій і документально оформити захоплення. Також були надані докази, що це майно використовувалося без будь-яких військових мотивів – для власного збагачення або збагачення третіх осіб», – зазначив прокурор Микита Маневський.
Запорізький суд створив важливий прецедент для всього українського бізнесу в окупації.
