Україна звинуватила Росію у поширенні бездоказових звинувачень щодо нібито удару по резиденції Володимира Путіна в Новгородській області. Глава МЗС Андрій Сибіга заявив, що Москва не здатна надати переконливих доказів, адже самого нападу не було, тоді як окремі держави вже встигли публічно відреагувати на ці твердження.
Міністр повідомив, що свою позицію щодо ймовірної “атаки” озвучили Пакистан, Індія та Обʼєднані Арабські Емірати. Саме на тлі цих заяв українська сторона висловила розчарування й занепокоєння. Сибіга нагадав, що пройшло майже 24 години від моменту російських звинувачень, однак жодних підтверджень світ так і не побачив. Про це він написав у Х.
“Минув майже день, а Росія досі не надала жодних переконливих доказів своїм звинуваченням України у нібито “нападі на резиденцію Путіна”. І не надасть. Бо їх немає. Такого нападу не було. Ми були розчаровані та стурбовані заявами еміратської, індійської та пакистанської сторін, які висловлювали свою стурбованість щодо нападу, якого так і не сталося”.
Очільник МЗС звернув увагу на контраст у підходах трьох держав. Він підкреслив, що жодна з них не зробила публічної заяви після того, як 7 вересня 2025 року російська ракета влучила в будівлю Кабміну в Києві.
“Така реакція на безпідставні маніпулятивні заяви Росії лише підіграє російській пропаганді та заохочує Москву до подальших звірств і брехні. Ми закликаємо всі держави діяти відповідально та утримуватися від реагування на неперевірені заяви – це підриває конструктивний мирний процес, який просувається останнім часом”.
Пакистан: “мерзенний вчинок” і солідарність з Путіним
Окремо українська дипломатія відзначила риторику Ісламабада. Після російських заяв про нібито атаку України премʼєр Пакистану Шахбаз Шариф публічно засудив подію і виступив зі словами підтримки Кремлю.
Він охарактеризував те, що сталося, як “мерзенний вчинок” з боку Києва і запевнив у солідарності з Володимиром Путіним, російським урядом та громадянами Російської Федерації.
“Пакистан засуджує повідомлення про напад на резиденцію його високоповажності Володимира Путіна, президента Російської Федерації. Такий мерзенний вчинок становить серйозну загрозу миру, безпеці та стабільності, особливо в той час, коли тривають зусилля, спрямовані на встановлення миру”.
Позиція Індії
Свою реакцію озвучив і премʼєр Індії Нарендра Моді. Він заявив про “глибоке стурбування повідомленнями про атаку” на резиденцію російського лідера та привʼязав інцидент до ширшого контексту дипломатичних ініціатив, спрямованих на припинення бойових дій.
“Поточні дипломатичні зусилля є найбільш життєздатним шляхом до припинення бойових дій і досягнення миру. Ми закликаємо всі зацікавлені сторони залишатися зосередженими на цьому шляху і уникати будь-яких дій, які можуть завдати шкоди процесу”.
Як виникла історія про “атаку” на резиденцію Путіна
Фоном для цих заяв стали слова міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова. Він повідомив, що у ніч з 28 на 29 грудня Україна нібито здійснила атаку 91 ударним безпілотником на резиденцію Володимира Путіна в Новгородській області. Саме ці слова стали відправною точкою для хвилі іноземних коментарів.
У той же день, 29 грудня, відбулася телефонна розмова між президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путіним щодо ситуації навколо України. Трамп заявив, що чув про нібито атаку українських безпілотників на резиденцію Путіна, однак водночас визнав, що “нічого не знає” про деталі.
На цьому тлі українське МЗС наполягає: відсутність доказів з боку Росії та готовність окремих країн реагувати на неперевірені заяви створюють додаткові ризики для мирного процесу та підсилюють можливості російської пропаганди на міжнародній арені.
