Політика

Таємні переговори з Москвою та «буферна зона»: сповідь Єнса Столтенберга збурила Альянс

Таємні переговори з Москвою та «буферна зона»: сповідь Єнса Столтенберга збурила Альянс

Світ побачив скандальні подробиці мемуарів колишнього генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга. Як виявилося, у 2021 році топчиновник Альянсу проводив кулуарні консультації з російською стороною, свідомо не інформуючи про це своїх офіційних союзників.

Таємна дипломатія та інтереси країн Балтії

За інформацією видання Baltic Sentinel, яке проаналізувало книгу, восени 2021 року Столтенберг зустрівся з очільником МЗС Росії Сергієм Лавровим. Під час цієї розмови тогочасний генсек висловив готовність обговорювати кремлівську ініціативу щодо створення так званої «буферної зони».

Це фактично означало б перетворення країн Балтії на демілітаризовану територію. Попри те, що Литва, Латвія, Естонія та Польща виступали категорично проти будь-яких поступок агресору, Столтенберг розглядав варіант повернення до безпекових домовленостей 1997 року, що призвело б до роззброєння східного флангу НАТО.

Проте домовленості не було досягнуто. Російська сторона відкинула ці пропозиції, оскільки мала на меті встановити повний і беззаперечний контроль над усім регіоном, а не просто отримати нейтральну зону.

Коріння такої позиції ексочільника НАТО мемуари пропонують шукати в його родині. Значний вплив на світогляд Єнса мав його батько Торвальд Столтенберг – колишній міністр закордонних справ Норвегії та дипломат ООН.

«Єнс Столтенберг неодноразово підкреслює, що його батько закликав підтримувати діалог з Росією навіть за обставин, коли більшість союзників відмовилися від цієї ідеї. Син, у свою чергу, з гордістю пише про те, як він успішно сприяв продовженню діалогу з росіянами в рамках НАТО навіть після анексії Криму», – цитує видання уривки з мемуарів.

Окремий розділ присвячений співпраці з Білим домом часів Дональда Трампа. Столтенберг підтверджує: сценарій виходу Сполучених Штатів з Альянсу на той момент не був простою риторикою, а становив цілком реальну загрозу для існування організації.

Водночас автор відзначає цікавий парадокс того періоду. Попри колосальну напруженість у відносинах, НАТО зміцнилося: США збільшили свою військову присутність у Європі, Україна почала отримувати допомогу, а національні оборонні бюджети європейських країн суттєво зросли на тлі протистояння з Китаєм.

  • Контекст ситуації доповнює нещодавня заява держсекретаря Марко Рубіо, який попередив, що після завершення війни в Ірані Вашингтон має намір переглянути цінність НАТО для американських громадян та переформатувати відносини з блоком.
Поділитися:
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *