Покровський фронт залишається епіцентром бойових зіткнень, де російське командування не полишає спроб прорватися до адміністративної межі Дніпропетровщини. Запеклі бої зараз точаться навколо ключових населених пунктів – Гришиного та Родинського. Саме тут ворог зосередив ударний кулак, намагаючись реалізувати стратегію флангових охоплень.
Військовий експерт Владислав Селезньов зауважує, що попри розмови про так зване “великоднє перемир’я”, інтенсивність атак не зменшилася. Окупанти використали цей період як хитрість, намагаючись покращити тактичні позиції. Проте українські захисники відбили всі штурми, змусивши ворога лише поповнювати списки своїх загиблих без жодних територіальних здобутків.
Наразі зусилля агресора сфокусовані на оточенні українського угруповання через флангові удари. У районі Родинського українським підрозділам вдалося стабілізувати оборонні лінії, зупинивши стрімке просування противника.
Ситуація у південній та північно-західній частинах Родинського, а також біля шахти “Козацька”, характеризується постійними ближніми боями.
За даними Костянтина Машовця з групи “Інформаційний спротив”, значних сил ворога в самому місті немає. Окупанти намагаються закріпитися в районі шахти “Краснолиманська” та поблизу сільськогосподарських ангарів на південь від населеного пункту. З цих точок малі піхотні групи намагаються або просочитися в житлову забудову, або обійти Родинське із заходу.
Не менш критичною є обстановка біля Гришиного. Російські війська атакують хвилями кілька разів на добу, прагнучи дістатися центру селища. Основний тиск зараз відчувається у північній частині забудови, де ворог намагається зачепитися за кожну будівлю.
Паралельно противник шукає слабкі місця на флангах, щоб вийти на Сергіївку та створити реальну загрозу напівоточення для наших частин. Попри високу динаміку та постійний пресинг, українське командування зберігає контроль над ситуацією, утримуючи рубежі на найвужчих ділянках ворожих атак.
Провал стратегічних планів Кремля та катастрофічні втрати окупантів
Півтора року активних боїв на Покровському напрямку не принесли загарбникам бажаного результату. Замість стрімкого прориву вони отримали виснажливу війну, де втрати найбільш елітних підрозділів уже можна порівняти з чисельністю цілого військового округу РФ.
До 75% особового складу армія РФ втрачає саме через ефективне застосування українських дронів, що фактично нівелює чисельну перевагу ворога.
Статистика ГУР МО вражає: лише за квітень безповоротні втрати ворога на цій ділянці складають від 8 до 10 тисяч осіб. Якщо ж врахувати поранених, загальна цифра сягає 15 – 17 тисяч солдатів. Це наслідок неймовірної інтенсивності боїв, коли щодоби фіксується від 40 до 60 зіткнень.
Аналіз ГУР вказує на те, що з початку наступальної операції на Покровськ Росія фактично “спалила” ресурс, еквівалентний усьому Західному військовому округу. Таким чином, Сили оборони планомірно утилізують найбільш підготовлений людський резерв країни-агресора.
Експерти наголошують: битва за Покровськ має не лише суто військовий контекст. Путін прагне вийти на кордони Дніпропетровської області, щоб отримати політичний важіль для майбутніх переговорів та реалізувати свої економічні апетити.
Йдеться про контроль над родовищами коксівного вугілля, без якого українська металургія опиниться під загрозою. Тож ця війна – це битва за стратегічне виживання економіки України та контроль над природними ресурсами регіону.
Російське командування продовжує експериментувати з тактикою, поєднуючи піхотні штурми з використанням автомобілів та мотоциклів. Проте українські дрони знищують ці мобільні групи ще до того, як вони наближаються до лінії зіткнення.
Згідно зі звітом 7-го корпусу ДШВ, за першу декаду квітня безпілотники продемонстрували феноменальну ефективність проти піхоти та артилерії ворога. Результати роботи вражають:
- ліквідовано та поранено 483 окупанти;
- знищено 28 одиниць бронетехніки та артсистем;
- спалено 26 вантажівок та 23 одиниці легкої техніки (квадроцикли, мотоцикли);
- уражено 309 ворожих укриттів.
Важливим успіхом стало знищення позицій операторів БПЛА спецпідрозділу “Рубікон”. Цей підрозділ перекинули на напрямок спеціально для підсилення наступу, але українські воїни спрацювали на випередження.
Особливо висока ціна просування для ворога зафіксована під Родинським. Лише один невдалий штурм позицій Сил оборони коштував загарбникам значної кількості живої сили, що визнають навіть з того боку фронту.
Нагадаємо, що за словами Володимира Зеленського, Кремль встановив дедлайн до кінця квітня для захоплення Покровська, Дружківки та Костянтинівки. Однак, як підкреслив Президент, реальних ресурсів для виконання такого масштабного завдання у Росії наразі немає.
Ситуація залишається вкрай важкою, адже наші захисники змушені стримувати колосальний тиск ціною надзусиль, водночас перемелюючи наступальний потенціал агресора.
