Марк Рютте, який очолює Північноатлантичний альянс, виступив із резонансною заявою на підтримку військової операції Сполучених Штатів проти Ірану. На його переконання, дії Вашингтона є необхідним кроком для забезпечення глобальної стабільності, а члени Альянсу мають продемонструвати єдність у цьому питанні.
Як повідомляє видання Politico, генсек висловив упевненість у здатності союзників знайти спільну мову, попри поточні розбіжності. “Я знаю, що ми завжди об’єднуємося”, – наголосив він, коментуючи ситуацію навколо іранської кризи.
Рютте солідаризувався з позицією американського президента Дональда Трампа. Очільник НАТО вважає, що ініціативи Білого дому спрямовані на захист міжнародної спільноти.
“Він робить це, щоб убезпечити весь світ”, – підкреслив Генеральний секретар.
Проте шлях до консенсусу в межах блоку залишається складним. Низка європейських столиць демонструє обережність, нагадуючи про виключно оборонний характер Альянсу. Зокрема, дискусії точаться навколо формату участі європейців у патрулюванні Ормузької протоки.
Затримку з реакцією європейських партнерів Рютте пояснив особливостями планування операції. За його словами, США тримали деталі в таємниці задля збереження ефекту раптовості, тому союзникам знадобився час на підготовку.
Генсек закликав Дональда Трампа з розумінням поставитися до цієї паузи, зауваживши, що країни були змушені адаптуватися до нових реалій фактично “на ходу”.
Проводячи історичні паралелі, Марк Рютте згадав досвід відносин із КНДР. Він застеріг, що надмірна тривалість переговорного процесу може стати фатальною помилкою, яка призведе до безповоротного отримання Тегераном ядерного статусу.
Зокрема, він резюмував: “Ми бачили на прикладі Північної Кореї, що якщо затягувати переговори, можна пропустити момент, коли це ще можна зробити, і тепер Північна Корея має ядерний потенціал”.
Криза в Альянсі через ескалацію на Близькому Сході
Конфлікт, що спалахнув 28 лютого після спільних ударів США та Ізраїлю, спровокував серйозне дипломатичне тертя між Вашингтоном та його європейськими партнерами. Ситуація стала критичною після того, як Тегеран заблокував стратегічну морську артерію.
Через Ормузьку протоку транспортується близько п’ятої частини світових енергоресурсів, тому її перекриття миттєво збурило глобальний енергетичний ринок і змусило ціни на паливо стрімко зростати.
У відповідь на заклики США до спільної військової відповіді більшість членів НАТО виявили небажання втягуватися в пряме протистояння. Це викликало гнівну реакцію Дональда Трампа, який публічно розкритикував союзників, назвавши їхню позицію проявом боягузтва.
Попри жорстку риторику, компромісна група держав погодилася на обмежену підтримку місії із захисту судноплавства. До цієї ініціативи готові долучитися:
- Велика Британія та Франція;
- Німеччина та Італія;
- Нідерланди, Канада та Японія.
Проте участь цих країн обмежується виключно безпековими заходами без прямого втручання в активні бойові дії. Міністр оборони Норвегії Торе О. Сандвік пояснив таку стриманість стратегічними пріоритетами, наголосивши, що головним завданням НАТО залишається стримування російської агресії на європейському континенті.
