За кілька десятків кілометрів від лінії фронту, під звуки вибухів і повітряних тривог, у Запорізькій області триває евакуація породистих коней. Із державного кінного заводу в селі Трудове частину скакунів вирішили перевезти у безпечніші регіони, щоб уберегти тварин від наслідків війни.
Філія №86 державного підприємства “Конярство України” працює у Трудовому вже понад 80 років. Тут вирощують коней орловської та української рисистої породних груп. До повномасштабного вторгнення на заводі утримували 207 коней – жеребців-плідників, тренерські групи та маточне поголів’я.
У 2022 році російська армія завдала удару ракетою С-300 по території підприємства. Тоді ніхто з людей і тварин не постраждав, але будівлі конюшень зазнали пошкоджень. Відтоді працівники навчилися працювати в умовах постійної небезпеки – без світла, під час обстрілів і вибухів.
Коні пережили сильний стрес, частина з них отримала контузії. Втім, завод не лише продовжив роботу, а й став прихистком для тварин із сусідньої Дніпропетровщини.
Евакуація під обстрілами
Восени ситуація різко загострилася на Дніпропетровщині. Коли російські війська підійшли до села Вишневе і почали обстрілювати населений пункт, звідти терміново евакуйовували ще один кінний завод – також філію ДП “Конярство України”.
Саме запорізька філія стала найближчим безпечним пунктом.
“Ми найближча філія і тому прийняли 137 коней з Вишневого. Все відбувалось дуже швидко. Росіяни близько підійшли. Коли коней вивозили, то ворожі війська стояли лише за 5 км. У 2022-му році ми навіть подумати не могли, що вони зайдуть в це село, а нині воно окуповане”, – розповідає директор заводу Михайло Сич.
За його словами, тварин привезли у важкому психологічному стані – вони були налякані та дезорієнтовані. Лише з часом у Трудовому вдалося стабілізувати їхній стан.
Люди і тварини на межі
Сам Михайло Сич родом із Дніпропетровщини і добре знає завод у Вишневому. До Запорізької області він переїхав відносно нещодавно – спочатку працював головним інженером, а з початком війни очолив філію.
“Зараз складно керувати. Люди панікують, говорю з ними. Поки вдається утримувати, бо без людей буде тут складно. Ми навіть забрали людей з Вишневого. Дали роботу тим, хто хотів, але люди потім вирішили їхали далі”, – говорить директор.
З міркувань безпеки ухвалили рішення частину поголів’я перевезти ще далі від фронту.
“Ми зараз намагаємось уберегти коней на випадок, якщо буде погіршення ситуації”, – пояснює Михайло Сич.
Скакунів уже прийняли різні регіони України:
- Полтавська область
- Олександрія
- Одеський іподром
- Миколаївський кінний завод
Днями дев’ять коней української верхової та чистокровної верхової породи спеціальним коневозом вивезли до Миколаєва.
Дорога довжиною у 10 годин
Коневоз – це спеціальна вантажівка для безпечного перевезення тварин. Усередині облаштовані окремі відсіки, місце для сіна та окрема “кімната” для конюха. У державному підприємстві є лише один такий автомобіль – німецького виробництва 1986 року, який постійно обслуговують.
Водії зазвичай працюють парами. Дорога до Миколаєва займає близько 10 годин – з обов’язковими зупинками, щоб відпочити та перевірити стан коней.
Евакуація відбувалася у день масованої атаки по Україні. Саме Трудове розташоване у районі, де вибухи чути регулярно.
«Їм нікуди бігти»
Головний зоотехнік заводу Олена Гнида працює тут уже 27 років. Для неї коні – не просто професія.
“Нормально працювати неможливо через війну, але ми від обстрілів можемо хоча б відволіктися на роботу. Ми розуміємо, що відбувається, а тварини – ні, їм страшно. Коли гучні звуки, то їхня перша реакція – яка? Треба рятуватися бігством, а бігти нікуди”, – говорить вона.
Про евакуацію Олена говорить важко, але визнає – це необхідність.
“Важко на душі від того, що вивозять. Нам обіцяли, що їх збережуть. Можливо, вони повернуться додому колись”.
На заводі залишаються лошата, народжені цього року. За умови тренувань вони зможуть брати участь у змаганнях уже з двох років.
Наразі у Трудовому утримують понад 130 коней. Керівництво запевняє – до зими підготувалися, є корми та солома. Головне завдання – пережити війну, а повернути евакуйованих скакунів можна буде дуже швидко, щойно ситуація дозволить.
